Микола Іванович пригадує, що наважився вийти на кригу, не зважаючи на збільшення кількості підталин, бо почув сильний плач маленької дитини. Він був шокований, коли побачив у крижаній воді чоловіка з наляканим немовлям на грудях.
«Поклавши на себе дитину, чоловік однією рукою тримався за лід. Коли я був неподалік від провалини, кинув йому інший кінець шарфа, але він сказав «ні, рятуй дитину» і швидко підштовхнув до мене малюка», — розповів герой історії.
Рятівник з дитиною на руках обережно (ледь не поповзом) дістався берега та віддав хлопчика поліцейським. Ті, своєю чергою, швидко передали немовля лікарям швидкої медичної допомоги. Щоправда, їм також довелося долати перешкоду.
«Я пробіг з немовлям до швидкої метрів 200, бо не було проїзду для автомобіля. Дитина сильно плакала… Вже у швидкій, коли ми зняли з хлопчика мокрий холодний комбінезон та відігріли, він заспокоївся», — розповів Богдан Мальцев.
Зусилля рятівників були винагороджені — завдяки швидким та злагодженим діям вдалося зберегти життя і здоров’я дитини та її дідуся. Нині з ними все гаразд.
За відважний вчинок та сміливість Микола Карпенко отримав Подяку Головного управління Ненаціональної поліції в Полтавській області, а поліцейські — відзнаки «Знак пошани».
Что Вы думаете об этом? Напишите первым!