Нормандська зустріч: які можна зробити припущення

Відкликаний Кабінетом Міністрів України законопроект про перехідний період для територій, що знаходяться під окупацією російського агресора. Це нагадує дипломатичний хід, що не на користь Україні.

Саме так вважає Павло Клімкін, що займав посаду міністра закордонних справ України з 19.06.2014 р. по 29.08.2019 р. За його думкою, цей маневр не був логічним, адже ситуація буде залежати від нормандської зустрічі між США та РФ.

Довідка

Перехідний проект для Донбасу, підтверджений прийнятим законом, націлений на владнання моментів відносно реінтеграції в системі єдиної держави окупованих територій східної України.

Чого планується досягти

Зустріч представників 4-х держав робиться з метою досягти мирним шляхом наданих задач. Наша країна зацікавлена в наступних домовленостях:

зниження обстрілів аж до їх повного наступного припинення;
добровільний обмін полоненими без затримок.

За версією Клімкіна, навіть домовленість на словах спроможна зрушити важку ситуацію в бік її успішного вирішення. Однак остаточного результату слід чекати після зустрічі американців з росіянами.

Чому мінські домовленості Росія не бажає виконувати, звинувачуючи в усьому Україну

У лютому 2015 року підписані мінські домовленості лишилися тільки зафіксованими, проте російська сторона не бажала їх відкрито виконувати. Вона вважала себе не прямим учасником військового конфлікту, а посередником, нарікаючи себе визволителем «народа русского». Тому перемир’я не відбулося, вивід тяжкої артилерії залишився невиконаним, ставилися перепони для надання населенню гуманітарної допомоги. Наприклад, обмін полоненими мав початися ще у 2020 році, проте досі не було зроблено потрібних кроків у цьому напрямку. Росія не хоче йти на компроміси, бажає усім іншим нав’язати свою волю.

Чи будуть приймати участь у нормандських переговорах Америка та ЄС

Микола Точицький, заступник міністра закордонних справ, вважає неприпустимими дії РФ. Міністерство іноземних справ Росії оприлюднило дипломатичну переписку між нею, Францією та Німеччиною, що заборонено правилами етикету. Так само висловив невдоволення Тобіас Тіберг, посол Швеції, головуючої в ОБСЄ. При цьому Росія чинить перепони незалежному моніторингу на непідконтрольній території України, проте все одно не вважає себе винною стороною і безпосереднім учасником конфлікту.

Залучення до обговорення ЄС навряд чи буде дійовим. Це не спростить, а навпаки, ускладнить процес, адже доведеться всі пункти узгоджувати з учасниками (а це – 27 країн світу). Єдине, на що можна сподіватися – це введення більш жорстких санкцій, які будуть застосовані відносно РФ.

Рекомендуємо також ознайомитись з іншими світовими новинами на сьогодні на каналі 24.