В останні роки Україна опинилася перед реальною екологічною проблемою — поширенням небезпечного інвазійного виду Agrilus planipennis, відомого під назвою смарагдова ясенева вузькозлатка. Цей невеликий, але надзвичайно агресивний шкідник завдає масштабної шкоди ясеновим насадженням, що має серйозні наслідки як для екології, так і для економіки лісового господарства країни.
Розповсюдження та шкода для українських екосистем
Вперше смарагдову вузькозлатку зафіксували в Україні у 2019 році. Її стрімке поширення пов’язане як із природною міграцією, так і з переміщенням зараженої деревини без належного контролю. На сьогодні заражені зони охоплюють численні області, зокрема лісостепову та поліську зони, де ясен відіграє ключову роль у формуванні лісових екосистем.
Наслідки вторгнення смарагдової вузькозлатки вже мають катастрофічний характер:
- Масова загибель ясенів. Личинки шкідника під корою дерева блокують транспортування вологи та поживних речовин, що спричиняє стрімке відмирання ясенових дерев незалежно від їх віку.
- Втрата біорізноманіття. Разом із ясенами зникають середовища проживання численних видів рослин і тварин, що порушує природні екологічні ланцюги.
- Зміна структури лісів. Вивільнені ніші можуть займати інші інвазійні види, що поглиблює деградацію лісових угруповань.
- Погіршення екологічних функцій. Ясенові ліси важливі для водного балансу, очищення повітря та боротьби з ерозією ґрунтів. Їх знищення веде до втрати цих функцій.
Методи боротьби та шляхи зменшення шкоди
Фахівці та державні органи впроваджують низку заходів для стримування поширення шкідника та мінімізації шкоди:
- Регулярний моніторинг. Стан ясенових насаджень відстежується за допомогою візуального обстеження та феромонних пасток, які приваблюють дорослих жуків.
- Санітарні рубки. Уражені дерева вирубують і знищують, щоб не допустити подальшого розповсюдження шкідника.
- Біологічний контроль. Розглядається використання природних ворогів смарагдової златки, зокрема паразитичних ос Tetrastichus planipennisi та Oobius agrili, які добре зарекомендували себе в Північній Америці.
- Хімічна боротьба. Інсектициди застосовують точково — лише на окремих цінних деревах, адже їх широке використання загрожує довкіллю.
- Карантинні обмеження. Переміщення деревини з інфікованих регіонів суворо контролюється.
- Відновлення лісів. На місці загиблих ясенів висаджують інші, більш стійкі до шкідника породи, що допомагає зберегти лісові екосистеми.
- Інформаційні кампанії. Поширюється інформація серед населення та фахівців лісового господарства про ознаки ураження та заходи боротьби з шкідником.
Ситуація в Полтавській області
Фахівці управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області щороку протягом вегетаційного періоду здійснюють моніторинг ситуації. За результатами останніх спостережень, на території області смарагдова ясенева вузькозлатка не виявлена.
Смарагдова ясенева вузькозлатка становить реальну загрозу для лісових ресурсів України. Її поширення призводить до екологічних катастроф та економічних втрат. Боротися з нею можливо лише за умов тісної співпраці державних установ, науковців, лісівників та громади. Комплексні стратегії, профілактика та сталий підхід до ведення лісового господарства є ключем до збереження українських лісів для наступних поколінь.




