Слова “рейдер”, “корпоративный захват” сегодня в моде. Жестокие корпоративные битвы стали неотъемлемой частью украинской повседневности. А настоящим “Сталинградом” корпоративных боев стал в последние дни Кременчуг.
“Серед пріоритетів, які Уряд закладає в свою програму – дуже важливі політичні, економічні та соціальні реформи. До їх числа, в першу чергу, входять заходи з викорінення корупції, як основної причини гальмування економічних реформ. Ми будемо створювати прозорий інвестиційний клімат у державі. Ми побудуємо реальну і прозору податкову політику і зробимо незалежною судову владу. Створення прозорої економіки – ось одне з найголовніших завдань, до виконання якого ми приступаємо.”(премьер-министр Украины Виктор Янукович, речь в Верховной Раде 5 сентября 2006 года)
Уже несколько позабылись перипетии жестокой борьбы за контроль над Кременчугским нефтеперерабатывающим заводом “Укртатнафта”. Хочется верить, что закончились недавние рукопашные схватки в том же Кременчуге за право управлять сталелитейным заводом, хотя противоборствующие стороны продолжают обмениваться обвинениями. И, наконец, на днях менеджмент Кременчугского завода технического углерода возопил к общественности, а заодно к Генеральному прокурору и Президенту с мольбой о помощи. И вновь в СМИ замелькало слово “захват” - применительно к этому весьма интересному Кременчугскому предприятию, именуемому в просторечии “сажевым заводом”. Вот только что означает сей термин “захват” применительно к описываемой ситуации?
Цитируя главу профсоюза завода Александра Давыдовского, газета “Дело” сообщила, что “захват проводила Людмила Ратушная, старший следователь линейного управления на Приднепровской железной дороге, которая прибыла на завод с кременчугским подразделением “Беркута”. “Они предъявили разрешение на проведение обыска на заводе”, — сказал глава профсоюза”. То есть, страшным словом “захват” профсоюзный босс, да и другие заводчане именуют банальный обыск. Обыск, безусловно, неприятное, но предусмотренное уголовно-процессуальным кодексом следственное действие. Опять же из сообщений интернет-изданий следует, что обыск проводился не “просто так”, а в рамках расследования уголовного дела, указывают даже его номер - 30611. Правда, во время или после обыска был задержан Мирослав Балдис, являвшийся на тот момент председателем наблюдательного совета завода. Но ведь и задержание есть следственное действие, предусмотренное статьей 106 УПК. И как мы уже сегодня сообщали (см. Выход на свободу обошелся акционеру КЗТУ в миллион с лишним гривен), задержанный г-н Балдис, пусть и за немалый залог, но вновь обрел свободу.
Что же все-таки скрывается за словами о “захватах”? В чем подозревают правоохранители руководство завода? Что искали в ходе обыска и обнаружили ли то, что искали?
Большинство СМИ указывают, что уголовное дело возбуждено по факту уклонения от возврата выручки в иностранной валюте по заявлению одного из акционеров. Ситуацию на пресс-конференции в УНИАН 1 сентября 2006г. несколько прояснили акционер завода Любовь Михайлова и ее адвокат Игорь Головань. Они не отрицали факт направления в правоохранительные органы заявлений, разоблачающих незаконную деятельность вышеупомянутого Балдиса и некоторых должностных лиц Кременчугского завода технического углерода. Выдержки из одной из таких жалоб, датированной мартом текущего года, приводятся ниже:
“...2.1. В теперішній час на території України групою осіб, за участі ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” та пов’язаних з його окремими керівниками іноземних підприємств як, наприклад, чеська компанія “Mertrade SPOL S R.O.” (P.O.Box 76, trida Spojencu 22 CZ - 771 11, Olomouc Czeck Republic, VAT number: CZ00576328, Bank : Komercni banka a.s. Tr. Svobody 14, 779 11 Olomouc ACC. 190 911 930 217/0100, IBAN: CZ9001000000190911930217, SWIFT (BIC): KOMBCZPPXXX) здійснюється господарська діяльність, спрямована на привласнення коштів, ухилення від оподаткування, продаж товарів за межі України за заниженими цінами, та виведення отриманих коштів в офшорні зони...
...Як нам стало відомо, продаж технічного вуглецю ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” запроваджено виключно через “Mertrade SPOL S R.O.”, з яким укладено контракт № 15/03-06 від 24.01.2006 р. на суму, що значно перевищує 10 000 000,00 (десять мільйонів) гривень. Тобто, з залученням згаданого посередника була визначена нова політика зовнішньоекономічної діяльності, яка згідно пп. 13.4.11. статуту ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” має визначатись відповідним колегіальним органом товариства – спостережною радою. Зазначений орган товариства питання про визначення такої політики зовнішньоекономічної діяльності не розглядав і згоди на неї не надавав.
Фактичні дії з укладення контракту № 15/03-06 від 24.01.2006 р. з боку ВАТ “КЗТУ” здійснював директор Яворський В‘ячеслав Вікторович. Отже, укладаючи контракт, він діяв з перевищенням наданих йому повноважень, всупереч установчих документів товариства.
Крім того, є підстави вважати, що зазначений продаж відбувається за заниженою вартістю та за наявності певної зацікавленості в укладенні і лобіюванні невигідної українському підприємству угоди з боку певних посадових осіб ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю”. Такий висновок обумовлений наявністю низки фактів відмови керівництва заводу від вочевидь більш привабливих комерційних пропозицій як українських так і іноземних підприємств щодо придбання технічного вуглецю як на території України так і закордонних підприємств. При цьому заниження ціни при продажу вуглецю “Mertrade SPOL S R.O.” – особі, пов’язаній з Головою наглядової ради товариства Мирославом Миколайовичем Балдісом порівняно з аналогічними пропозиціями кінцевих споживачів з України та із-за кордону становить приблизно 40 EURO за одну тону вуглецю, що ні в якому разі не є звичайною ціною, яка відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Ігнорування привабливих для товариства комерційних пропозицій і продаж товарів чеському посереднику за цінами, нижчими від пропозицій вітчизняних споживачів, спричиняють штучне зменшення бази оподаткування, а, отже, можуть свідчити про наявність в діях керівництва заводу ознак ухилення від сплати податків – кримінально переслідуваного діяння передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України.
Слід зазначити, що є достатньо підстав вважати такий підхід до продажу товарної продукції з боку КЗТУ обумовленим особистою комерційною зацікавленістю в ньому Балдіса М.М. – зазначена особа використовуючи своє службове положення Голови наглядової ради товариства фактично лобіює укладення комерційно невигідних для ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” угод з “Mertrade SPOL S R.O.” в особі його директора – Павла Викідала (Pavel Vykydal), з яким пан Балдіс М.М. спільно проживає за адресою: Olomouc, Bezrucova, 5, Czech Republic, має спільний комерційний інтерес і разом з яким є співзасновником підприємства “Chіmet s.r.o.” в Чехії. Слід зазначити, що свою діяльність “Mertrade SPOL S R.O.” разом з “Chіmet s.r.o.”, здійснюють за спільною адресою Olomouc, trida Spojencu, 22, Czech Republic.
Вказана вище інформація підтверджується даними, розміщеними на офіційному Веб-сайті Міністерства юстиції Чеської республіки http://www.justice.cz
2.2. Наявна інформація дає підстави стверджувати, що господарська діяльність фірми “Mertrade SPOL S R.O.” здійснюється на території України з порушеннями українського законодавства без належної реєстрації і сплати податків з огляду на наступне.
За визначенням господарської діяльності наведеним в ст. 1 Закону України від 16.04.91 р. № 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність” (із змінами i доповненнями): господарська діяльність – будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, яка пов’язана з виробництвом i обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару, i поширюється на всіх осіб, які здійснюють господарської діяльності, в тому числі i на нерезидентів в Україні, а отже і на зазначеного нерезидента “Mertrade SPOL S R.O.”.
Таке визначення господарської діяльності також доповнює i розширює термін “господарська діяльність”, зазначений в ст. 1 (п. 1.32) Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції від 22.05.97 р. із внесеними змінами) передбачено, що господарська діяльність – це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно п.3 “Порядку здійснення іноземними суб'єктами господарської діяльності операцій з продукцією українського походження на території України без вивезення її з митної території України”, затвердженого Постановою КМУ України № 853 від 30.07.1996 р. операції з продукцією українського походження, яка була отримана у власність іноземного суб'єкта господарської діяльності на території України і не вивозиться з митної території України, а продається, обмінюється або передається іншим особам, вважаються підприємницькою діяльністю на території України і оподатковуються згідно із законодавством України.
При цьому п. 4 Порядку встановлено, що вищезазначені операції можуть здійснюватись іноземними підприємствами лише за умови наявності в Україні належним чином зареєстрованого представництва.
В даному випадку господарська діяльність “Mertrade SPOL S R.O.” вочевидь полягає в закупівлі та подальшому перепродажу на території України придбаного у ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” товару українського походження, а, отже підпадає під дію п.3 вищезазначеної Постанови КМУ № 853 від 30.07.1996 р. і має здійснюватись саме через зареєстроване представництво з застосуванням відповідної процедури оподаткування.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, п. 1.17 ст. 1 та п. 2.5 ст. 2 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 334/94-ВР) підприємницька діяльність в Україні має здійснюватись нерезидентом через власне постійне представництво, зареєстроване згідно із законодавством України, яке має ідентифікаційний код, зареєстроване в податковому органі як платник податків і здійснює сплату податків і зборів у встановленому законодавством України порядку.
Згідно п.13.8. ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку і при цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
За наявної інформації, можна стверджувати, що чеська компанія “Mertrade SPOL S R.O.” здійснює господарську діяльність з технічним вуглецем виробництва ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” в Україні без реєстрації та ведення цієї комерційної діяльності через такe представництво, а, отже, уникає сплати податку на прибуток та інших податків і зборів від господарської діяльності в Україні.
За договором купівлі-продажу технічного вуглецю “Mertrade SPOL S R.O.” набуває права власності на території України. Подальший перепродаж придбаного в Україні товару “Mertrade SPOL S R.O.” здійснює також в Україні. Отже, зазначені операції є поставками товарів в розумінні п.1.4. ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” і згідно до п. 3.1. ст. 3 Закону “Про податок на додану вартість” є об’єктом оподаткування цим податком.
Згідно п.1.2. ст.1 Закону “Про податок на додану вартість” та п.1 “Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість” затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 р. N 79 дію зазначених нормативних документів поширено на всіх суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від того чиє вони резидентами України, а також на представництва нерезидентів в Україні.
Слід зазначити, що ч.3 п. 9.4 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” прямо встановлює обов’язок “Mertrade SPOL S R.O.” зареєструватися як платник ПДВ до кінця відповідного звітного податкового періоду як особи яка уклала договір, унаслідок виконання якого планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у кілька разів суму в 300000 гривень, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 Закону “Про ПДВ”.
А ч.4 п. 9.4. ст.9 Закону “Про ПДВ” передбачає, що особа, яка не надсилає заяву про реєстрацію як платника ПДВ у визначеному законом порядку та строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Таким чином в даному випадку “Mertrade SPOL S R.O.” зобов’язане зареєструвати постійне представництво в Україні в податкових органах як платника ПДВ і сплачувати цей податок у встановленому законодавством України порядку. Проте, за наявної інформації, господарська діяльність з товарною продукцією ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” здійснюється “Mertrade SPOL S R.O.” в Україні поза встановленим порядком щодо сплати ПДВ, а, отже, щодо нього має бути вирішене питання про притягнення до відповідальності за порушення законодавства з податку на додану вартість як це зазначено в ч.4 п. 9.4. ст.9 Закону “Про ПДВ”.
Оскільки “Mertrade SPOL S R.O.” не є реальним споживачем придбаного товару, він за нашою інформацією здійснює перепродаж вуглецю іншій контрольованій паном Балдісом комерційній структурі – зареєстрованій в минулому році у Великобританії Prochem Enterprices LLP (Registered Address: The Studio Saint Nicolas Close Elstree, Bohamwood, Hertfordshire WD6 3EW, United Kingdom, Registration No: OC313924, Trading Address: Rivington House, 82 Great Eastern Street, London, EC2A 3JF, United Kingdom), яка відіграє суттєву роль в схемі привласнення і легалізації М.М. Балдісом грошових коштів за товарну продукцію ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю”. При цьому слід зазначити, що господарську діяльність цієї іноземної компанії на території України, як і у випадку з діяльністю “Mertrade SPOL S R.O.”, здійснює саме Павел Викідал (Pavel Vykydal) – пов’язана з паном Балдісом особа, про що було зазначено вище.
Заявнику також стало відомо, що директор ВАТ “КЗТУ” Яворський В‘ячеслав Вікторович, Голова спостережної ради ВАТ “КЗТУ” Балдіс Мирослав Миколайович та Член спостережної ради цього ж підприємства Балдіс Андрій Мирославович спільно примушували кінцевих споживачів замість укладення контрактів з реалізації технічного вуглецю безпосередньо з ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” укладати такі контракти з компанією “Prochem Enterprices LLP”, яка реалізовує за ринковими цінами технічний вуглець, реалізований їй компанією “MERTRADE SPOL S R.O.”.
Слід зазначити, що угоди з перепродажу вуглецю кінцевим споживачам в Іспанії та Канаді як “Mertrade SPOL S R.O.” так і Prochem Enterprices LLP здійснюють на тих самих умовах FCA. Отже реальний споживач, як, наприклад, іспанська компанія “MINCAUCHU, S.L.” (С/PARIS 1-7, NAV. 18? P.I.COVA SOLERA, 08191 RUBI, Barcelona, Spain) врешті придбає технічний вуглець на території України і сплачує його перевозку до місця призначення, – у випадку придбання вуглецю “MINCAUCHU, S.L.”, до Іспанії. Зазначені обставини знаходять своє відображення в митних і транспортних документах, за якими вуглець надходить до споживача.
...Зважаючи на протиправність своїх дій “Mertrade SPOL S R.O.” і Prochem Enterprices LLP уникають розголосу своєї участі в процедурі продажу вуглецю, при митному оформленні товарів і доставці їх реальним покупцям в документах замість реального продавця – Prochem Enterprices LLP вказується АТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю”.
Така цілеспрямована і зорганізована діяльність з залученням зазначених “транзитних” підприємств може мати на меті досить прогнозовану ЦІЛЬ – привласнення і легалізацію різниці вартості між заниженою сумою відвантаженої пов’язаним з паном Балдісом компаніям “Mertrade SPOL S R.O.” і Prochem Enterprices LLP і реальною ціною, сплачуваною кінцевими споживачами. В даному випадку слід враховувати, що реальна вартість товару сплачується саме зареєстрованій в Великобританії компанії, яка завдяки своїй організаційній формі і тому факту, що господарська діяльність з продажу вуглецю відбувається за межами Великобританії, не сплачує в країні реєстрації податків з доходу від операцій на території України. Наявна інформація дає підстави стверджувати що, за законодавством Великобританії податки від доходу з діяльності Prochem Enterprices LLP на території України мають сплачувати його засновники – офшорні компанії Bracarence Limited та Stible Limited, зареєстровані на Британських Віргінських та Сейшельських островах відповідно. Є підстави вважати, що зазначені офшорні компанії належать М.М. Балдісу або ним контролюються.
Враховуючи вищезазначені обставини можна з впевненістю зазначити, що зорганізована головою наглядової ради ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” М.М. Балдісом діяльність має ознаки низки діянь, які за законодавством України є кримінально переслідуваними.
В той же час діяльність в Україні іноземних компаній “Mertrade SPOL S R.O.” та Prochem Enterprices LLP, залучених до реалізації вказаної схеми з привласнення і легалізації коштів відбувається з суттєвими порушеннями чинного законодавства України завдає шкоди інтересам національної економічної безпеки України, руйнує довіру до нашої держави, як до країни що ефективно протидіє відмиванню і легалізації незаконно отриманих коштів...” (конец цитаты)
Итак, по версии оппонентов г-на Балдиса, последний попросту грабит родное акционерное общество, оставляя значительную долю причитающейся акционерам прибыли на счетах контролируемых иностранных компаний.
Понятно, что поступление такого рода информации делает интерес правоохранительных органов к деятельности Мирослава Балдиса и других руководителей Кременчугского завода технического углерода более, чем естественным. Ведь последние два года завод согласно официальной отчетности являлся убыточным, т. е. неспособным платить дивиденды акционерам и налоги государству. И весьма вероятно, что убытки завода оборачивались прибылями определенных компаний-нерезидентов.
Как заявила Любовь Михайлова, ее единственная и главная цель – разрушить криминальные схемы, устранить посредников и добиться легальной работы завода на основе прямых договоров с потребителями продукции. Расчеты показывают - простое устранение построенной Мирославом Балдисом цепи посредников позволит в корне изменить экономические показатели завода и превратить его из убыточного в прибыльное предприятие, способное платить налоги и дивиденды.
Что и говорить, дело, как принято выражаться в среде правоохранителей, имеет судебную перспективу. Но взявшимся за него следователям не позавидуешь. Например, буквально через пару часов после начала обыска разбираться со следователем примчался народный депутат от Партии регионов Владислав Забарский (кстати - член Комитета Верховной Рады по вопросам правосудия, а до того – старший преподаватель кафедры правового обеспечения Национальной Академии обороны Украины, то есть человек сведущий в законодательстве). Да и мало ли защитников можно найти на сэкономленные на каждой тонне кременчугской сажи евро?
В общем, у лидера Партии регионов есть шанс показать, насколько его слова, произнесенные сегодня с парламентской трибуны (см. эпиграф), стоит принимать всерьез.
Обком
1 комментар