Спрощена система для ФОП у сфері електронних комунікацій: чи дозволено?

Чи має право фізична особа-підприємець при постачанні електронних комунікаційних послуг застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності? Спрощена система оподаткування, обліку та звітності — особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до пп 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи-підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Слід зазначити, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.

Відповідно до Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі — Закон № 1089), який набрав чинності з 1 січня 2022 року, оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг — суб’єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. Проте попередній Закон України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» (діяв до 01.01.2022) розділяв ці поняття та визначав окремо поняття «провайдер телекомунікацій» (суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку). На сьогодні норми Закону № 1089 не визначають окремого суб’єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж.

Тобто відповідно до норм Закону № 1089 платники єдиного податку — фізичні особи-підприємці при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права обирати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Водночас для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 р. № 308. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами з КВЕД ДК 009:2010, які суб’єкт господарювання має здійснювати, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.

Класифікація видів економічної діяльності (далі — КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396. Вказаний наказ визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД-2010 діяльність з надання послуг, доступу до мережі Інтернет не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 — «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку», 61.20 — «Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку», 61.30 — «Діяльність у сфері супутникового електрозв’язку» та класу 61.90 — «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».

Отже, фізичні особи-підприємці, які обрали вищевказані КВЕД-2010 та надають електронні комунікаційні послуги, не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Водночас зазначаємо, що відповідно до пп. 4 пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 Кодексу для платників єдиного податку передбачено можливість внесення відомостей до реєстру платників єдиного податку щодо зміни видів господарської діяльності.

Крім того, платники єдиного податку згідно з пп. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Отже, такі платники зобов’язані подати заяву та відмовитись від спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року), тобто до 20 вересня 2024 року (пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).

У разі не виконання обов’язку щодо виключення відповідних видів діяльності або переходу на інші податки і збори, то реєстрація по такому платнику може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.