Полтавський суд став на бік податкової у справі про стягнення 300 тисяч гривень за несплату військового збору

Як повідомили в Головному управлінні ДПС у Полтавській області, підставою для цього стали результати документальної планової виїзної перевірки, проведеної з метою контролю дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. За її результатами був складений акт та винесене податкове повідомлення-рішення, яким грошове зобов’язання з військового збору збільшено на 333,5 тис. грн.

Під час розгляду справи суд врахував доводи податкової, яка зазначила, що позивач, маючи можливість виконати вимоги Податкового кодексу України (ПКУ), не вжив належних заходів для своєчасної сплати збору. Дії підприємства суд охарактеризував як недобросовісні та без належної обачності, спрямовані на зменшення податкового навантаження в певному звітному місяці та відтермінування розрахунків із бюджетом.

За даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 31 «Рахунки в банках», на рахунки компанії надходили кошти, достатні для своєчасного виконання податкових зобов’язань. Однак замість перерахування військового збору підприємство використовувало гроші на інші потреби. Таке невиконання чи неналежне виконання законодавчих вимог, навіть без прямого умислу, розцінюється як винна поведінка, що порушує обов’язки, передбачені статтями 16 та 36 ПКУ.

Суд також спирався на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 16.03.2023 р. (справа № 600/747/22-а), від 03.08.2023 р. (справа № 520/22505/21) та від 22.08.2023 р. (справа № 520/18519/21). У цих рішеннях вищий суд розмежував випадки, коли відповідальність за ст. 124 ПКУ настає без доведення умислу платника (п. 124.1), та коли необхідно довести наявність умисних дій чи бездіяльності (п. 124.2, 124.3).

Згідно з цією позицією, достатньою підставою для штрафу за п. 124.1 є встановлений факт прострочення сплати узгодженої суми зобов’язання. А от застосування санкцій за п. 124.2 та 124.3 вимагає підтвердження, що платник мав можливість виконати обов’язок, але свідомо цього не зробив.

У цій справі суд дійшов висновку, що підприємство було поінформоване про свої обов’язки та строки сплати, мало всі можливості для дотримання норм ПКУ, однак не виконало їх. Таким чином, вина позивача у несвоєчасній сплаті військового збору доведена, а застосування штрафу у розмірі 25% від суми простроченого зобов’язання є законним.

14 липня 2025 року Полтавський окружний адміністративний суд у справі № 440/9490/24 виніс рішення на користь контролюючого органу.