Оподаткування житлової нерухомості з площею понад 300 м². Запитання:
Чи поширюється дія підпункту 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України на юридичну особу, яка володіє 10 квартирами, кожна з яких має площу 200 м²? Якщо так, то чи застосовується ця норма до кожного об’єкта окремо чи лише раз?
Відповідь:
Порядок сплати податку на нерухоме майно, що не є земельною ділянкою (далі — Податок), регламентується статтею 266 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Згідно з підпунктом 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, якщо юридична чи фізична особа володіє об’єктом житлової нерухомості (або його часткою), загальна площа якого перевищує 300 м² для квартири чи 500 м² для будинку, сума податку, обчислена за стандартними нормами (підпункти «а»-«г» пункту 266.7.1), збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт або його частку.
Отже, юридичні особи, які володіють кількома об’єктами житлової нерухомості, підпадають під дію цієї норми лише в разі, якщо площа хоча б одного з об’єктів перевищує 300 м². У таких випадках до кожного об’єкта з площею понад 300 м² застосовується додатковий податковий платіж у розмірі 25 000 гривень.
Якщо ж площа всіх окремих об’єктів (квартир) не перевищує встановленого порогу в 300 м², норма підпункту 266.7.11 ПКУ не діє, навіть якщо загальна площа всіх об’єктів у власності юридичної особи перевищує цей ліміт.
Важливо також зазначити, що ця норма застосовується й у випадках, коли у власності є частка нерухомості. Наприклад, якщо частка квартири перевищує 300 м², додатковий податковий платіж також нараховується.
Таким чином, підпункт 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 ПКУ визначає збільшення податку на кожен окремий об’єкт житлової нерухомості з площею понад 300 м² без урахування сумарної площі всіх об’єктів у власності платника.
Чи поширюється дія підпункту 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України на юридичну особу, яка володіє 10 квартирами, кожна з яких має площу 200 м²? Якщо так, то чи застосовується ця норма до кожного об’єкта окремо чи лише раз?
Відповідь:
Порядок сплати податку на нерухоме майно, що не є земельною ділянкою (далі — Податок), регламентується статтею 266 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Згідно з підпунктом 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, якщо юридична чи фізична особа володіє об’єктом житлової нерухомості (або його часткою), загальна площа якого перевищує 300 м² для квартири чи 500 м² для будинку, сума податку, обчислена за стандартними нормами (підпункти «а»-«г» пункту 266.7.1), збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт або його частку.
Отже, юридичні особи, які володіють кількома об’єктами житлової нерухомості, підпадають під дію цієї норми лише в разі, якщо площа хоча б одного з об’єктів перевищує 300 м². У таких випадках до кожного об’єкта з площею понад 300 м² застосовується додатковий податковий платіж у розмірі 25 000 гривень.
Якщо ж площа всіх окремих об’єктів (квартир) не перевищує встановленого порогу в 300 м², норма підпункту 266.7.11 ПКУ не діє, навіть якщо загальна площа всіх об’єктів у власності юридичної особи перевищує цей ліміт.
Важливо також зазначити, що ця норма застосовується й у випадках, коли у власності є частка нерухомості. Наприклад, якщо частка квартири перевищує 300 м², додатковий податковий платіж також нараховується.
Таким чином, підпункт 266.7.11 пункту 266.7 статті 266 ПКУ визначає збільшення податку на кожен окремий об’єкт житлової нерухомості з площею понад 300 м² без урахування сумарної площі всіх об’єктів у власності платника.
Что Вы думаете об этом? Напишите первым!