Заборона вживання тютюнових виробів, зокрема кальянів, у закладах ресторанного господарства існує з 2012 року в Україні. Але громадяни досі наражаються на вторинний дим від кальяну оскільки деякі споживачі вважають це розвагою.
За даними громадського моніторингу закладів ресторанного господарства, проведеного наприкінці 2022 року, 80% кафе, барів і ресторанів України дотримуються заборони куріння в приміщеннях, проте 20% закладів допускають куріння в приміщеннях. Близько 90% порушень припадає саме на вживання кальянів. Заклади, що пропонують відвідувачам кальян, оминули Закон і дозволяють курити у своїх приміщеннях нелегально. Згідно з дослідженням близько половини населення України віком від 15 років обізнані про шкоду вживання кальяну. А трошки більше ніж 40% дорослих українців погоджуються з тим, що пасивне куріння кальяну може викликати серйозні захворювання.Одна з причин широкого поширення куріння кальянів — недостатній рівень обізнаності про шкоду кальяну та відсутність усвідомлення реальної загрози такого дозвілля. Тютюнова індустрія докладає значних зусиль і вводить в оману споживачів, які недооцінюють справжні ризики вдихання ароматизованого кальянного диму.
Чим шкідливий кальянний дим?
Уже доведено, і незалежна медична спільнота одностайно про це заявляє: куріння кальяну небезпечне для здоров’я як самих курців, так і людей, які перебувають поруч. Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує: 1 година куріння кальяну дорівнює ста викуреним сигаретам. Курець під час сесії кальяну робить близько 200 затяжок, вдихаючи в 30–40 разів більше диму, ніж під час куріння сигарет. У цей час в організм потрапляє значно більша кількість чадного газу, що може призвести до кисневого голодування, запаморочення тощо.
Тривале вдихання вторинного кальянного диму може спричинити запаморочення, отруєння чадним газом, а надалі — астму, ішемічну хворобу серця, інсульт і навіть рак легень, стравоходу та шлунка.
85% складників диму кальяну не мають запаху, кольору, смаку, проте осідають на меблях і стінах та мають токсичний вплив на здоровʼя людей. Дим містить нітрозаміни, поліциклічні ароматичні вуглеводні, важкі метали: миш’як, хром, свинець. Витяжні системи не здатні впоратися з очищенням повітря від таких сполук, тож зрештою вони осідають на поверхнях меблів, предметів і можуть потрапляти в суміжні приміщення.
Не варто забувати про те, що кальян — це тютюновий виріб, який має нікотин і може викликати нікотинову залежність. Для приваблення більшої кількості людей до куріння тютюнова індустрія вигадала нові продукти для кальянів — так звані безнікотинові, або безтютюнові суміші для куріння кальяну. Хибно вважати, що такі суміші становлять меншу загрозу для курців або пасивних курців. Дим такого виду кальяну все ще містить продукти згорання вугілля, чадний газ, поліциклічні ароматичні вуглеводні — визначені або потенційні канцерогени. Такі речовини збільшують ризик розвитку раку, хвороб серця та легенів.
Крім того, через спільне використання кальяну можна заразитися інфекційними хворобами: герпесом, гепатитом, туберкульозом і COVID-19. При цьому змінний мундштук не зменшує ризику зараження, оскільки бактерії живуть у колбі та трубці.
Як працює бездимний закон?
Антитютюнові норми, які набули чинності 11 липня 2022 року, покликані захистити здоров’я українців, а також забезпечити їхнє право на бездимне середовище. До того ж стаття 5.3 ратифікованої Україною Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну визначає, що Сторони конвенції захищають політику громадського здоров’я від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової промисловості.
Тож заборонене будь-яке куріння, вживання та використання тютюнових виробів, кальянів, електронних сигарет і сигарет для нагрівання в приміщеннях усіх форм власності, на території спортивних та дитячих майданчиків, медичних установ, у під’їздах та підземних переходах.
Андрій Поляков, завідувач Кременчуцького РВП ДУ «Полтавський ОЦКПХ МОЗ»