Взяття на облік платника податків в контролюючому органі за неосновним місцем обліку

Обов’язок платника податків обліковуватись у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) встановлено п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України. Для взяття на облік за неосновним місцем обліку, платник податків подає до відповідного контролюючого органу Заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі — заява за ф. № 17-ОПП).

Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється також на підставі:

• повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;
  
• заяви для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за формою № 5-ОПП, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
  

У такому разі платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 із змінами та доповненнями (далі — Порядок № 1588).

За інформацією Гадяцької ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області