Дії суб’єкта господарювання у випадку помилкового подання податкової звітності

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Абзацом першим пункту 49.2 статті 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Платники, визначені підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (абзац другий пункту 49.2 прим. 1 статті 49 ПКУ).

Згідно пункту 49.8. статті 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статті 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статті 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абзац перший пункту 50.1 статті 50 ПКУ).

Таким чином, у випадку помилкового подання податкової звітності (подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати або подано не до того контролюючого органу) платнику податків необхідно:

до закінчення граничного строку подання такої податкової звітності подати податкову звітність з ознакою «Звітна нова»;
після граничного терміну подання такої податкової звітності та виникнення податкових зобов’язань, подати податкову звітність з ознакою «Уточнююча».

За інформацією Лохвицької ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області