Відповідно до п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України (ПКУ), майно платника податків може бути звільнене з податкової застави з таких підстав:
- Після отримання органом контролю підтвердження про повне погашення податкового боргу, а також розстрочених або відстрочених грошових зобов’язань та процентів за ними, згідно з чинним законодавством (пп. 93.1.1).
- У разі визнання податкового боргу безнадійним (пп. 93.1.2).
- Після набрання чинності рішення суду про припинення податкової застави у межах процедур, передбачених законодавством з питань банкрутства (пп. 93.1.3).
- За результатами адміністративного чи судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, коли прийняті раніше рішення щодо нарахування зобов’язань визнаються протиправними чи скасованими (пп. 93.1.4).
- Після отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, згідно зі ст. 92 ПКУ (пп. 93.1.6).
Документальне підтвердження будь-якої з цих подій є підставою для виключення майна з-під податкової застави і внесення відповідних змін до державних реєстрів (п. 93.2 ст. 93 ПКУ).
У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до ст. 95 ПКУ, таке майно звільняється з податкової застави з моменту отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від його продажу (п. 93.4 ст. 93 ПКУ).
Якщо здійснюється продаж єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства під час приватизації, то майно звільняється з податкової застави з моменту отримання підтвердження про повне погашення податкового боргу покупцем об'єкта приватизації (п. 93.5 ст. 93 ПКУ).