Щодо погашення податкових векселів: роз’яснення податкового законодавства

Згідно з підпунктом 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), податковий вексель, авальований банком, є простим векселем, що забезпечує виконання обов’язку платника щодо сплати акцизного податку. Такий вексель оформлюється до отримання спирту з акцизного складу, а також до надходження з нафтопереробного підприємства чи до ввезення нафтопродуктів на митну територію України. Він гарантує своєчасну сплату податку в строки, визначені статтями 225 і 229 Кодексу.

Відповідно до пункту 225.1 статті 225 Кодексу, суб’єкти господарювання зобов’язані або сплатити акцизний податок, або надати податковий вексель до моменту отримання етилового спирту для виробництва алкогольних напоїв (за винятком виноматеріалів і вермутів). Вексель гарантує сплату суми податку впродовж 90 календарних днів з дати його видачі.

Як зазначено у пункті 225.3 статті 225, податок, зазначений у векселі, може частково сплачуватись у разі придбання марок акцизного податку протягом строку дії такого векселя. Податкове зобов’язання вважається виконаним, якщо повна сума податку сплачена у визначений строк (пункт 225.4).

Сума акцизного податку, що підлягає сплаті за векселем, визначається на основі:

• фактично отриманого обсягу спирту, відповідно до акта приймання та розрахунку податку;
  
• зменшення податку на суму, що відповідає втратам спирту при транспортуванні, зберіганні чи у процесі виробництва — у межах встановлених норм;
  
• повернення непридатної продукції (невиправного браку);
  
• обсягів продукції, відвантаженої на експорт, відповідно до митної декларації (пункт 225.5).
  

Таким чином, норми статей 14 і 225 Кодексу передбачають, що податкові векселі видаються для забезпечення окремо визначених податкових зобов’язань. Водночас, зменшення суми податку за векселем можливе лише за умови настання передбачених подій (втрати, повернення браку, експорт), підтверджених відповідними документами.

Варто зазначити, що законодавство не встановлює обов’язкову прив’язку таких подій до певної партії спирту, а також не обмежує строк їх врахування лише періодом дії векселя.

Отже, платник зобов’язаний до моменту завершення строку погашення податкового векселя або сплатити суму податку, або подати документи, що підтверджують зменшення податкових зобов’язань на підставі:

• фактичних втрат спирту (у межах норм);
  
• повернення непридатної продукції.
  

Водночас деякі події можуть відбутись уже після закінчення строку погашення векселя, зокрема:

• експорт продукції, враховуючи строки митного контролю згідно з Митним кодексом України (до 90 днів з моменту митного оформлення та до 180 днів під митним контролем загалом);
  
• встановлення фактичних втрат спирту за результатами щомісячної інвентаризації;
  
• повернення бракованої продукції, що накопичується з часом і може перевищувати 90-денний строк погашення векселя.
  

Таким чином, якщо акцизний податок вже було сплачено за відповідними векселями, сума зменшення податкових зобов’язань може бути врахована під час подання податкової звітності та при погашенні наступних векселів — за умови належного документального підтвердження:

• втрати спирту при транспортуванні мають бути відображені за кожним окремим векселем;
  
• втрати при зберіганні та виробництві враховуються за результатами інвентаризації у присутності представника контролюючого органу, за наявності відповідного оформлення.