Що таке дифтерія і як вона передається?

Збудник дифтерії (бактерія Corynebacterium diphtheriae) передається під час кашлю, чхання, поцілунків, через контакт із забрудненими збудником поверхнями, предметами побуту (посуд, іграшки тощо), а також через заражені продукти та воду. Інфікуватися можна як від хворої на дифтерію людини, так і від людини, яка є носієм інфекції без клінічних ознак захворювання.

У 2022 році в Україні було зареєстровано два випадки захворювання на дифтерію, а за 2023 рік і 6 місяців 2024 року — по одному випадку.

Найкращим способом уберегтися від дифтерії є щеплення. Вакциновані люди також можуть захворіти, але переносять недугу значно легше, тоді як майже 20% невакцинованих хворих помирають, навіть попри своєчасне лікування. Смертність вища серед дітей до 5 років і дорослих після 40 років.

Симптоми

Через 2-5 днів після інфікування дифтерією можуть з’явитися такі симптоми:

• сіра чи біла плівка на мигдалинах та горлі (фібринозні плівки);
  
• біль у горлі й захриплість голосу;
  
• дзвінкий «гавкучий» кашель;
  
• збільшення лімфатичних вузлів на шиї;
  
• набряк шиї;
  
• утруднене дихання;
  
• виділення з носа;
  
• лихоманка й озноб;
  
• слабкість і втома.
  

Якщо дифтерію не лікувати, вона може призвести до таких ускладнень:

• Проблеми з диханням: бактерії, які спричиняють дифтерію, можуть виробляти токсин, котрий вражає тканини в місці інфікування (зазвичай, ніс і горло). У місці враження утворюється цупка сіра мембрана з мертвих клітин, бактерій та інших речовин. Вона може блокувати дихальні шляхи та перешкоджати диханню;
  
• Ушкодження серця: Токсин може поширитися з кровообігом та пошкоджувати інші тканини організму, спричиняти такі ускладнення, як запалення серцевого м’яза (міокардит). У гіршому випадку це може призвести до серцевої недостатності та раптової смерті;
  
• Ураження нервової системи: Токсин може ушкоджувати нервові закінчення м’якого піднебіння, що призводить до утрудненого ковтання, зміни голосу. Також можуть запалюватися нервові закінчення кінцівок, спричиняючи м’язову слабкість;
  
• Ураження токсином нервів, які контролюють м’язи, задіяні в диханні, може призвести до їх паралічу та навіть до зупинки дихання.
  

Лікування

Усі хворі на дифтерію підлягають обов’язковій невідкладній шпиталізації — навіть із легким перебігом хвороби. Для лікування використовується протидифтерійна сироватка, що пригнічує дифтерійний токсин у крові, та антибактеріальна терапія.

Запобігання

Найефективнішим методом профілактики дифтерії є щеплення вакциною, яка діє одночасно проти трьох інфекційних хвороб: кашлюку, дифтерії, правця. Вона входить до Календаря профілактичних щеплень.

Як отримати щеплення безоплатно

Щоб вакцинуватися проти дифтерії, треба просто звернутися до сімейного лікаря, педіатра чи терапевта. В усіх регіонах України є достатня кількість якісних вакцин від дифтерії для всіх.

Коли вакцинуватися?

Дітей починають вакцинувати проти дифтерії ще у грудному віці: перші три дози вакцини АКДП вводять у 2, 4 і 6 місяців життя відповідно. У 18 місяців проводиться перша ревакцинація. Наступні ревакцинації здійснюються в 6 і 16 років (а далі — щодесять років).

А якщо дитина пропустила свої перші щеплення?

Усе одно слід вакцинуватися. Як саме — пояснить Ваш сімейний лікар, який знає алгоритм безоплатної вакцинації залежно від кількості отриманих щеплень у різний вік.

Порядок вакцинації дітей до і після 7 років трохи різний, але захист вакциною однаково надійний, якщо кількість доз та інтервал між їхнім введенням дотримано правильно.

Чи потрібно вакцинуватися дорослим, які не були (або не знають, чи були) вакциновані?

Так, обов’язково вакцинуватися. Якщо Ви не знаєте своїх даних про щеплення проти дифтерії, звертайтеся до сімейного лікаря і він призначить Вам графік безоплатної вакцинації, так щоб через 7 місяців після її початку Ви мали всі три дози первинного вакцинального комплексу.

Якщо Ви контактували з хворим на дифтерію

Якщо Ви невакциновані або після останнього щеплення минуло більше одного року, потрібно звернутися до лікаря для негайного отримання щеплення.

Також потрібно регулярно мити руки, провітрювати приміщення та протирати предмети, з якими міг контактувати хворий та/або носій інфекції.


Уся вакцинація за Національним календарем щеплень — безоплатна. Щоб отримати щеплення або вакцинувати свою дитину, зверніться до сімейного лікаря.

Якщо не пам’ятаєте, чи отримували Ви коли-небудь щеплення, сімейний лікар складе для Вас графік надолужувальної вакцинації.