Цивільна дієздатність визначає здатність людини усвідомлювати свої дії, керувати ними, відповідати за них, набувати прав та виконувати обов’язки. Вона залежить від віку, психічного стану та інших факторів. Від цього також залежить, коли людина може офіційно працювати, укладати договори, купувати чи продавати майно та відповідати перед законом. Юристи системи надання безоплатної правничої допомоги пояснюють, з якого віку виникає дієздатність і в яких випадках вона може бути обмежена чи втрачена.
До 14 років діти мають часткову дієздатність. Вони можуть укладати дрібні побутові угоди, наприклад, купувати товари в магазині, а також використовувати результати своєї творчої діяльності, наприклад, брати участь у конкурсах.
Відповідальність за шкоду, завдану дитиною, несуть її батьки, усиновлювачі або опікуни. Наприклад, якщо дитина завдасть фізичної шкоди іншій людині, адміністративну відповідальність можуть нести її батьки.
Від 14 до 18 років підлітки мають неповну дієздатність. Вони можуть укладати угоди за згодою батьків, працювати та розпоряджатися своїм доходом. Якщо шлюб укладено у 16-17 років, діти набувають повної цивільної дієздатності.
У цьому віці підлітки несуть відповідальність за свої вчинки. Адміністративна та кримінальна відповідальність настає з 16 років, а за тяжкі злочини — з 14 років. Якщо підліток не має доходів для відшкодування збитків, це роблять його батьки.
З 18 років людина має повну цивільну дієздатність, але за певних умов її можна обмежити або втратити.
Цивільну дієздатність можуть обмежити, якщо людина має алкогольну, наркотичну або іншу залежність, що загрожує її життю або добробуту близьких. Також обмеження можливе у разі психічних розладів, які ускладнюють контроль за діями.
Втрата дієздатності можлива за наявності хронічного психічного розладу, коли людина не здатна усвідомлювати значення своїх дій чи керувати ними.
Для обмеження або позбавлення дієздатності потрібні вагомі докази, такі як медичні висновки чи експертиза.
Рішення про обмеження чи позбавлення дієздатності ухвалює суд. Ініціювати справу можуть:
Людина з обмеженою дієздатністю діє під піклуванням. Піклувальник контролює розпорядження майном, доходами, а також надає письмову згоду на певні дії. При цьому людина несе відповідальність за шкоду, завдану за згодою піклувальника.
Для недієздатних людей встановлюється опіка. Опікун відповідає за всі правові дії свого підопічного та за можливу шкоду, завдану ним.
Люди, справи яких стосуються обмеження чи позбавлення дієздатності, обов’язково мають адвоката. Держава надає безоплатну правову допомогу через систему БПД.
Особи, які хочуть ініціювати обмеження дієздатності родича, можуть отримати безоплатну допомогу, якщо належать до відповідних категорій: ВПО, люди з низьким доходом, пенсіонери, люди з інвалідністю, учасники бойових дій тощо.
Набуття цивільної дієздатності
До 14 років діти мають часткову дієздатність. Вони можуть укладати дрібні побутові угоди, наприклад, купувати товари в магазині, а також використовувати результати своєї творчої діяльності, наприклад, брати участь у конкурсах.
Відповідальність за шкоду, завдану дитиною, несуть її батьки, усиновлювачі або опікуни. Наприклад, якщо дитина завдасть фізичної шкоди іншій людині, адміністративну відповідальність можуть нести її батьки.
Від 14 до 18 років підлітки мають неповну дієздатність. Вони можуть укладати угоди за згодою батьків, працювати та розпоряджатися своїм доходом. Якщо шлюб укладено у 16-17 років, діти набувають повної цивільної дієздатності.
У цьому віці підлітки несуть відповідальність за свої вчинки. Адміністративна та кримінальна відповідальність настає з 16 років, а за тяжкі злочини — з 14 років. Якщо підліток не має доходів для відшкодування збитків, це роблять його батьки.
З 18 років людина має повну цивільну дієздатність, але за певних умов її можна обмежити або втратити.
Обмеження чи втрата цивільної дієздатності
Цивільну дієздатність можуть обмежити, якщо людина має алкогольну, наркотичну або іншу залежність, що загрожує її життю або добробуту близьких. Також обмеження можливе у разі психічних розладів, які ускладнюють контроль за діями.
Втрата дієздатності можлива за наявності хронічного психічного розладу, коли людина не здатна усвідомлювати значення своїх дій чи керувати ними.
Для обмеження або позбавлення дієздатності потрібні вагомі докази, такі як медичні висновки чи експертиза.
Як проходить процес обмеження чи позбавлення дієздатності
Рішення про обмеження чи позбавлення дієздатності ухвалює суд. Ініціювати справу можуть:
- члени сім’ї або близькі родичі;
- органи опіки та піклування;
- заклади з надання психіатричної допомоги.
Наслідки обмеження цивільної дієздатності
Людина з обмеженою дієздатністю діє під піклуванням. Піклувальник контролює розпорядження майном, доходами, а також надає письмову згоду на певні дії. При цьому людина несе відповідальність за шкоду, завдану за згодою піклувальника.
Наслідки визнання людини недієздатною
Для недієздатних людей встановлюється опіка. Опікун відповідає за всі правові дії свого підопічного та за можливу шкоду, завдану ним.
Як отримати правову допомогу
Люди, справи яких стосуються обмеження чи позбавлення дієздатності, обов’язково мають адвоката. Держава надає безоплатну правову допомогу через систему БПД.
Особи, які хочуть ініціювати обмеження дієздатності родича, можуть отримати безоплатну допомогу, якщо належать до відповідних категорій: ВПО, люди з низьким доходом, пенсіонери, люди з інвалідністю, учасники бойових дій тощо.
Что Вы думаете об этом? Напишите первым!