Подвійне ім’я — це не лише вияв креативності та особливого бачення батьків, а й офіційно закріплений законом спосіб індивідуалізації особи. Якщо мати або батько дитини належать до національних меншин із традицією багатокомпонентних імен, можливе використання навіть трьох і більше частин у складі антропоніма. «Кожне обране батьками ім’я потребує законодавчого затвердження, що належить до компетенції органів державної реєстрації актів цивільного стану. Наприклад, у 2024 році на Полтавщині зареєстровано імена Даніела-Лідія, Амелія-Александра, Давид-Марк. У Сумській області дівчинку назвали Алісою-Мією, а на Чернігівщині тепер живуть Сара-Тереза та Остап-Дем’ян. Харківські реєстратори видали свідоцтва про народження для дітей із іменами Віра-Надія, Жизель-Марія, Лев-Ілля, Олександр-Алі», — зазначила Ірина Свистун, начальник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Подвійне прізвище також стає популярним вибором, якщо мати й батько мають різні прізвища та не можуть домовитися про єдине для дитини. У такому разі прізвище утворюється шляхом з’єднання обох, а порядок їх розташування визначається за згодою батьків.
Щодо по батькові, процес дещо простіший: воно утворюється від імені батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то один із його компонентів обирається для формування по батькові дитини.
За інформацією Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, такі практики стають дедалі поширенішими, підкреслюючи як багатство української культури, так і прагнення батьків до унікальності імен своїх дітей.
Подвійне прізвище також стає популярним вибором, якщо мати й батько мають різні прізвища та не можуть домовитися про єдине для дитини. У такому разі прізвище утворюється шляхом з’єднання обох, а порядок їх розташування визначається за згодою батьків.
Щодо по батькові, процес дещо простіший: воно утворюється від імені батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то один із його компонентів обирається для формування по батькові дитини.
За інформацією Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, такі практики стають дедалі поширенішими, підкреслюючи як багатство української культури, так і прагнення батьків до унікальності імен своїх дітей.
