мошенничество

За добу мешканці Полтавської області стали жертвами нових шахрайських схем, через які втратили понад 175 тисяч гривень. Зловмисники діяли під виглядом працівників банку, продавців неіснуючих товарів або представників організацій, що нібито надають фінансову допомогу. За всіма випадками поліція відкрила кримінальні провадження та проводить досудові розслідування.

Аферисти діяли під виглядом представників банківських установ, пропонували легкий заробіток за лайки в соцмережах або обіцяли грошову допомогу. Жертвами шахраїв стали мешканці Полтавського, Кременчуцького та Миргородського районів. Поліція відкрила кримінальні провадження та встановлює осіб, причетних до злочинів.

Зловмисники створили фіктивну компанію та розмістили пропозиції на торговельному онлайн-майданчику, обіцяючи бізнесменам генератори в період масових відключень світла. Однак реального товару вони не мали, а отримані від потерпілих кошти — майже мільйон гривень — осідали на рахунках аферистів.

Поліція Полтавщини затримала шахрая, який виманював гроші у літніх людей, видаючи себе за лікаря. Слідчі Полтавського райуправління поліції повідомили про підозру 39-річному киянину, якого звинувачують у шахрайстві з використанням схеми «ваш родич у біді». Злочинець ошукав пенсіонерів у Полтаві та Кременчуці, представляючись лікарем і вигадуючи історії про необхідність термінового лікування їхніх родичів.

У Кременчуці 88-річний чоловік став жертвою шахраїв, які виманили в нього всі заощадження, прикриваючись необхідністю термінової операції для родички, яка начебто потрапила в ДТП. Наразі поліція вирішує питання щодо відкриття кримінального провадження.

Останніми днями були зафіксовані неодноразові спроби шахрайства невідомими особами, які використовують підміну електронної адреси.

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє про нові випадки шахрайства. Нещодавно підприємці почали отримувати на електронну пошту листи, нібито надіслані від імені посадових осіб ДПС у Полтавській області, з метою отримання неправомірної вигоди.

Упродовж декількох днів 7 жителів області через шахрайські схеми зловмисників та свою довірливість втратили власні заощадження. За всіма зверненнями громадян поліція розпочала кримінальні провадження та закликає громадян бути максимально обачними.

Поліція спільно з СБУ та прокуратурою провели обшук в офісному приміщенні підпільного call-центру, розташованому в одному з торговельних центрів Кременчука, та вилучили комп’ютерну техніку. Встановлено, що «оператори» збирали конфіденційну інформацію для отримання доступу до карткових рахунків своїх «жертв». Про це повідомив Сергій Рекун, заступник начальника поліції Полтавщини.

Зловмисник налагодив продаж неіснуючого одягу та взуття через інтернет. Громадяни зв’язувалися із ним, як на сайтах продажу товарів, так і через Instagram. Домовлялися про вартість чи передплату та перераховували гроші на банківську картку. Після проведення грошової операції покупці товару так і не отримували. Тож потерпілі звернулися за допомогою до поліції, яка одразу розпочала розслідування. Про це повідомляє відділ комунікації поліції Полтавщини.

Встановлено, що жителі області ошукували клієнтів, використовуючи фейкові оголошення з продажу товарів на одному з відомих інтернет-майданчиків. Правоохоронці завершили досудове розслідування, обвинувальний акт направлено до суду. Зловмисникам загрожує до 8-ми років позбавлення волі.

Слідчі поліції Полтавщини, за процесуального керівництва Полтавської обласної прокуратури, скерували до суду обвинувальний акт відносно 5 фігурантів організованої групи, які під «ширмою» вигаданої автомобільної компанії, через відомі онлайн-платформи продавали нібито конфісковані іномарки за вигідною ціною.

У соцмережах шахраї під виглядом різних міжнародних організацій часто поширюють фейкові оголошення про оформлення так званої грошової допомоги.

Якщо раптом телефоном Вам обіцяють грошову допомогу у вигляді соціальних виплат та запитують персональні дані нібито для оформлення документів — не варто поспішати. Не виключено, що це черговий спосіб залишити Вас без грошей!

Ми вже нагадували основні правила безпечного онлайн-шопінгу, а сьогодні хочемо розповісти, як можна розпізнати інтернет-шахраїв і не втратити свої заощадження.

Якщо незнайомці стукають у двері та пропонують придбати дешеві товари або намагаються переконати замінити старі купюри на нові (начебто через грошову реформу) — є привід насторожитися! Є висока ймовірність, що ці люди намагаються Вас ошукати.

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє про випадки телефонного шахрайства з боку невідомих осіб. Так, днями злодії продовжили працювати за традиційною схемою — зафіксовані випадки телефонних дзвінків нібито від працівників податкової щодо вимагання неправомірної вигоди, пропонують перетелефонувати Олександру Литвину.

Шахраї постійно адаптують свої схеми, орієнтуючись під запити та потреби суспільства, тому в умовах надзвичайних ситуацій вони можуть користуватися розгубленістю й емоційною вразливістю громадян для власного збагачення. Нагадуємо базові рекомендації, як не потрапити у шахрайську схему.

Про це повідомив начальник ГУ поліції Полтавської області 25 травня, під час брифінгу, присвяченому темі протидії шахрайствам. Він зауважив, що кількість шахрайств на Полтавщині за період повномасштабного вторгнення агресора зросла на 160%. Водночас з’явилися нові види інтернет-афер, пов’язані з отриманням матеріальної допомоги, гуманітарною та волонтерською діяльністю.

Зловмисники розміщували оголошення про продаж авто на інтернет-платформі, брали завдаток, а потім зникали. Серед постраждалих від дій зловмисників — волонтери і військовослужбовці. Встановили та припинили злочинну діяльність фігурантів працівники ДВБ НПУ спільно зі слідчими поліції Полтавщини.

Часто бывает, что показы рекламного объявления увеличиваются, клики по нему есть, а конверсия — отсутствует. Ключевая причина развития такого сценария обычно кроется в скликивании. Это особая форма мошенничества, к которой часто прибегают недобросовестные конкуренты. Скликивание подразумевает намеренную накрутку кликов с целью увеличения рекламных расходов конкурента, ухудшения его позиций на рынке и снижения собственных расходов на рекламу.