Обращение мэра к кременчужанам по случаю 75-й годовщины Голодомора
Уважаемые кременчужане! Указом Президента Украины 2008 год в нашем государстве признан годом памяти жертв голодомора. 1932-1933 годы стали трагическими для украинского народа. За период с апреля 1932 по ноябрь 1933 гг. в Украине погибли миллионы людей. Каждую минуту от голода умирало 17 человек, 1000 - каждый час, почти 25 тысяч - каждый день. Голод охватил весь Центр, Юг, Север и Восток современной Украины.
Пане Глухов! Я розумію нелегку ношу мера, який навіть наперекір своєму світосприйманню повинен виконувати безглузді забаганки прищавого начальника. Голодомор - це трагедія не тільки українського народу, але і народів, які проживали в Росії, Казахстані та прилеглих країнах. Прищавий наголошує, що голодомор - це наказ Московського правління. А хто ж виконував ці накази в Україні? Чи не самі ж українці, що вислужитися перед начальством? Що змінилося с тих часів? Анічогісінько!!! На скільки мільйонів зменшилося населення України за часів незалежності! На 7 чи 8? От у цьому видно, як керівництво незалежної держави піклується про народ. А щоб відволікти народ від цін на газ, від того, щоб президент - злочинець, цьому безглуздому бидлу кидають лозунг "Голодомор - це москальска провина". Та не такі ми вже і безмозглі, щоб чорне приймати за біле. Виходить, що діди мої поклали голову у ВОВ не за незалежність Батьківщини, а стали бандитами та вбивцями, які підступно відбирали життя німецьких солдат, які з дружнім візитом знаходилися на території СРСР. Так чи ні? Мабуть і у Вашій родині є загиблі герої Радянської армії. А президент мабуть свічний завод збудував, то й організував підпал свічок по всій Україні. Краще б він зараз людей голодом не морив, не кажучи вже про моральні муки від його правління.
