Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ)

Розвиток ЕКЗ

Сенс технології досить чітко розкривають латинські позначення, завдяки яким з'явився термін: extra – зовні, поза та corpus – тіло. Перші досліди із запліднення жіночої яйцеклітини поза організмом розпочалися 1944 року. Минали роки, розвивалися нові технології та напрацювання, в результаті яких у 1977 році у Великій Британії було успішно апробовано методику ЕКЗ. У належний час, через 9 місяців 1978 року світ побачив першу людину, яка з'явилася на світ за допомогою екстракорпорального запліднення. Дівчинку назвали ім'ям Луїза Браун, на сьогоднішній день їй 39 років, вона має двох синів і щаслива у шлюбі. Варто зауважити, що діти народилися природним шляхом, що вкотре говорить про те, що технологія безпечна. У СРСР перший досвід народження людини за допомогою екстракорпорального запліднення було зафіксовано у 1986 році. На сьогоднішній день ця процедура набула великої популярності, кількість дітей, народжених в результаті ЕКЗ, перевищила 5 мільйонів і неухильно зростає. До того ж, ця технологія дозволяє заздалегідь виявити можливі генетичні аномалії та захворювання, що, безумовно, у майбутньому убезпечить малюка від можливих проблем зі здоров'ям. Так само цікаво відзначити, що в США за допомогою ЕКЗ можна заздалегідь вибрати стать дитини, колір очей та інші фізичні особливості. Однак у більшості країн цей метод вважається неприйнятним з морально-етичних міркувань.

Метод екстракорпорального запліднення

Метод екстракорпорального запліднення показаний усім парам, які зіткнулися із проблемою зачаття дитини звичайним шляхом. На жаль, різним формам безплідності схильні як чоловіки, так і жінки, тому в деяких випадках метод є єдиним способом появи малюка на світ. Однак є й низка протипоказань, серед яких відзначають психічні та соматичні захворювання, так як вони можуть негативно вплинути на процес виношування дитини, а також злоякісні опухолі та запальні захворювання. Повний перелік протипоказань Ви зможете дізнатися, поспілкувавшись із лікарем.

Екстракорпоральне запліднення – дуже складна та трудомістка процедура, яка потребує високої кваліфікації фахівців на всіх етапах її реалізації. Підготовчий етап включає повне діагностичне обстеження обох батьків на предмет виявлення можливостей організму, наявність хронічних захворювань і патологій, а також можливих протипоказань для ЕКЗ.

Шість основних етапів екстракорпорального запліднення:

1. Медикаментозними засобами збільшується ФСГ в організмі жінки до рівня вищого за природний. Це робиться для того, щоб провести контрольовану стимуляцію яєчників.
2. Стимуляція суперовуляції для збільшення запасу яйцеклітин. Для цього використовується лікарська терапія, яка спонукає організм виробляти більше яйцеклітин, ніж це відбувається у звичайний період циклу.
3. Моніторинг прогресу та дозрівання яйцеклітин в організмі. Проводиться регулярне ультразвукове дослідження, завдяки чому лікар відстежує формування зрілих яйцеклітин.
4. Збір дозрілих яйцеклітин. Яйцеклітини витягуються безпосередньо перед овуляцією за допомогою УЗД та пункційної голки.
5. Запліднення яйцеклітин. У лабораторії яйцеклітини розпізнаються і відокремлюються одна від одної, після чого відбувається процес запліднення у чашці Петрі. Процес запліднення може бути реалізований декількома способами. У першому випадку процес максимально наближений до реальності, яйцеклітину оточують тисячами сперматозоїдів та за кілька годин відбувається природне запліднення. Другий спосіб використовується в тому випадку, якщо є проблеми з якістю насіннєвої рідини, за допомогою медичної голки сперматозоїд поміщається безпосередньо в яйцеклітину. Після цього відбувається процес формування ембріона. На цьому етапі можна відстежити всі генетичні аномалії та скоригувати їх.
6. Перенесення ембріона в матку матері, як правило здійснюється на третій день.

Далі йде нормальний процес виношування дитини.

При позитивному збігу обставин і настанні вагітності жінці необхідно дотримуватися особливого режиму та дієти, створюючи сприятливі умови для збереження малюка та зменшення ймовірності викидня.

Варто зауважити, що донором може виступати не тільки чоловічий сперматозоїд, а й жіноча яйцеклітина. Якщо майбутня мати не може виносити дитину самостійно, то використовується допомога сурогатної матері.

Які ж шанси на успіх?

Молоді жінки мають непогані шанси завагітніти подібним шляхом. На жаль, жінки за 40 мають менший потенціал, і успішність процедури ЕКЗ помітно знижується.

За різними статистичними даними відсоток народження дітей внаслідок застосування ЕКЗ становить:

• До 35 років – 32,2%
• Від 35 до 37 років – 27,7%
• Від 38 до 39 років – 20,8%
• Від 40 до 42 років – 13,6%
• Від 43 до 44 років – 5%
• Від 44 років – 1,9%

Насамкінець варто розглянути можливі ризики, які можуть виникнути в результаті лікування методом ЕКЗ:

1. Штучне запліднення не завжди призводить до вагітності, це може суттєво вплинути на Ваш емоційний стан. Потрібно бути готовим до тривалого процесу та набратися терпіння та сил.
2. Можуть виникнути побічні явища від застосування лікарської терапії, серед яких головний біль, припливи.
3. Ви можете стати щасливими батьками двійнят, а то й трійнят.
4. Можливість позаматкової вагітності.
5. Можливий синдром гіперстимуляції яєчників.

Не слід забувати, що за грамотного підходу з боку медичного персоналу більшість негативних чинників можна звести до мінімуму.

Незважаючи на існуючі ризики та можливість ускладнення, метод екстракорпорального запліднення по праву вважається одним із найбільш безпечних та ефективних способів у лікуванні безпліддя, що дає парам надію на створення повноцінної сім'ї, можливість відчути всю радість материнства та батьківства!