Надзвичайну загрозу посівам озимих культур і багаторічних трав в осінньо-зимовий період можуть створити мишоподібні гризуни. Якщо їх не знищити, то за сприятливих умов восени й взимку вони можуть швидко розмножуватись і завдавати великої шкоди посівам. В Україні налічується 38 видів гризунів. Із мишоподібних гризунів на сільськогосподарських угіддях та в посівах можуть зустрічатися полівки (звичайна і гуртова) та миші (курганчикова, польова, лісова, жовтогорла). Найбільш чисельна й шкодочинна звичайна сіра полівка, яка поширена на всій території району. Всі вони щороку масово розмножуються й, завдяки високій міграційній здатності, постійно завдають шкоди всім культурам. Крім цього, вони небезпечні в епідеміологічному відношенні як переносники чуми, холери, туляремії, рожі і інших хвороб.
Тепла погода вересня-жовтня, достатня кормова база стимулює їх активне розмноження та високу шкодочинність. Збір врожаю кукурудзи, сої, соняшнику та цукрового буряку змусив мишоподібних гризунів активно мігрувати на розміщені поряд посіви багаторічних трав, тому найбільше мишоподібних гризунів зосереджено в багаторічних травах та незораних після жнив полях.
Незважаючи на порівняно невеликі розміри, миші споживають велику кількість їжі. Одна доросла звичайна полівка за добу з’їдає до 30-40 г зеленої рослинності, гуртова полівка за добу з’їдає кількість їжі, яка в півтора рази перевищує її власну вагу. Наприклад, доросла звичайна полівка протягом доби з’їдає соковитого корму 100-350% від маси свого тіла, тоді як корова — лише 4,8%. Розмножуються вони також з великою швидкістю. Так самки полівки народжують 5-6 дітей, які через 15 днів готові спарюватися. Вагітність триває 16 днів.
У зв’язку з цим, необхідно ретельно обстежити посіви озимини, багаторічних трав, сади, неорні землі та інші угіддя.
Велику роль у зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема, сірих полівок, відіграє система запобіжних заходів, серед яких основними є агротехнічні — які позбавляють гризунів корму та надійного сховища. Боротьбу з польовими мишоподібними гризунами потрібно вести не лише в період їх масового розмноження, а й за низької чисельності. Тому особливу увагу слід приділяти посівам озимих культур, не допускаючи заселення їх полівками. Для цього не можна залишати скирти соломи на посівах. Якщо немає можливості вивезти солому з поля, треба скирти огортати й вирити кругом них канавку глибиною 50 см, на дні якої через кожні 5 метрів влаштувати колодязі. У них розкладати отруєну принаду.
За наявності 3-5 жилих колоній на гектарі цих шкідників знищують. У разі недостатньої дієвості запобіжних агротехнічних заходів застосовують біологічні та хімічні засоби.
Боротьба хімічними засобами з гризунами шляхом внесення дозволених родентицидів на основі діючих речовин бродіфакум, бромадіолон, флокумафен.
Наголошуємо на екологічній та економічній доцільності застосування біологічного методу боротьби з гризунами шляхом внесення препаратів. Біологічний препарат Родента Біо, (Бактероденцид вологий зерновий — супер), зернова принада 1-2 кг/га, Раттер, р. зернова принада з нормою витрати 2-3 кг/га (3-5г в одну жилу нору), мікробіологічний родентицид Бактоцид, сипуча маса 1-2,5 кг/га, або 2-3г/нору та інші.
Проводячи боротьбу з мишоподібними гризунами, слід враховувати їх видовий склад. Для мишей, що живляться насінням, та для полівок, найкращою принадою є зерно пшениці. Проте, молоді полівки іноді уникають зернової принади. Тому за низької ефективності зернових принад слід використовувати аміачну воду (150-200 г у нору з наступним притоптуванням). Смертність гризунів при застосуванні аміачної води сягає 100%.
Ні в якому разі не слід припиняти боротьбу з гризунами й тоді, коли на полях випаде сніг. Якщо сніговий покрив неглибокий, помітні підснігові ходи й нірки, тож треба розкладати в них принади.
На оброблених площах ставлять таблички з написом «Обережно! Отрута», які необхідно залишати на оброблених полях на термін не менше 15 діб з дати проведення дератизаційних заходів.
Обробки від мишоподібних гризунів повторюють по мірі необхідності через 5-7 днів.
Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів, забезпечать збереження посівів та урожай озимих та багаторічних трав. Не дайте гризунам знищити врожай!
Тепла погода вересня-жовтня, достатня кормова база стимулює їх активне розмноження та високу шкодочинність. Збір врожаю кукурудзи, сої, соняшнику та цукрового буряку змусив мишоподібних гризунів активно мігрувати на розміщені поряд посіви багаторічних трав, тому найбільше мишоподібних гризунів зосереджено в багаторічних травах та незораних після жнив полях.
Незважаючи на порівняно невеликі розміри, миші споживають велику кількість їжі. Одна доросла звичайна полівка за добу з’їдає до 30-40 г зеленої рослинності, гуртова полівка за добу з’їдає кількість їжі, яка в півтора рази перевищує її власну вагу. Наприклад, доросла звичайна полівка протягом доби з’їдає соковитого корму 100-350% від маси свого тіла, тоді як корова — лише 4,8%. Розмножуються вони також з великою швидкістю. Так самки полівки народжують 5-6 дітей, які через 15 днів готові спарюватися. Вагітність триває 16 днів.
У зв’язку з цим, необхідно ретельно обстежити посіви озимини, багаторічних трав, сади, неорні землі та інші угіддя.
Велику роль у зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема, сірих полівок, відіграє система запобіжних заходів, серед яких основними є агротехнічні — які позбавляють гризунів корму та надійного сховища. Боротьбу з польовими мишоподібними гризунами потрібно вести не лише в період їх масового розмноження, а й за низької чисельності. Тому особливу увагу слід приділяти посівам озимих культур, не допускаючи заселення їх полівками. Для цього не можна залишати скирти соломи на посівах. Якщо немає можливості вивезти солому з поля, треба скирти огортати й вирити кругом них канавку глибиною 50 см, на дні якої через кожні 5 метрів влаштувати колодязі. У них розкладати отруєну принаду.
За наявності 3-5 жилих колоній на гектарі цих шкідників знищують. У разі недостатньої дієвості запобіжних агротехнічних заходів застосовують біологічні та хімічні засоби.
Боротьба хімічними засобами з гризунами шляхом внесення дозволених родентицидів на основі діючих речовин бродіфакум, бромадіолон, флокумафен.
Наголошуємо на екологічній та економічній доцільності застосування біологічного методу боротьби з гризунами шляхом внесення препаратів. Біологічний препарат Родента Біо, (Бактероденцид вологий зерновий — супер), зернова принада 1-2 кг/га, Раттер, р. зернова принада з нормою витрати 2-3 кг/га (3-5г в одну жилу нору), мікробіологічний родентицид Бактоцид, сипуча маса 1-2,5 кг/га, або 2-3г/нору та інші.
Проводячи боротьбу з мишоподібними гризунами, слід враховувати їх видовий склад. Для мишей, що живляться насінням, та для полівок, найкращою принадою є зерно пшениці. Проте, молоді полівки іноді уникають зернової принади. Тому за низької ефективності зернових принад слід використовувати аміачну воду (150-200 г у нору з наступним притоптуванням). Смертність гризунів при застосуванні аміачної води сягає 100%.
Ні в якому разі не слід припиняти боротьбу з гризунами й тоді, коли на полях випаде сніг. Якщо сніговий покрив неглибокий, помітні підснігові ходи й нірки, тож треба розкладати в них принади.
На оброблених площах ставлять таблички з написом «Обережно! Отрута», які необхідно залишати на оброблених полях на термін не менше 15 діб з дати проведення дератизаційних заходів.
Обробки від мишоподібних гризунів повторюють по мірі необхідності через 5-7 днів.
Увага!!! При роботі з пестицидами необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування препаратів, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог Державних санітарних правил (ДСП 8.8.1.2.001-98) «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів, забезпечать збереження посівів та урожай озимих та багаторічних трав. Не дайте гризунам знищити врожай!
За інформацією ГУ Держпродспоживслужби у Полтавській області
Что Вы думаете об этом? Напишите первым!