Плата за землю — обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Норми передбачені пп. 14.1.147 ПКУ. Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка (далі — НГО) земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший п. 289.1 ПКУ).
Згідно з п. 286.2 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про НГО земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової НГО землі.
Частиною 1 ст. 15 Закону України від 11.12.2003 р. № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі — Закон № 1378) визначено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та НГО земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За результатами, зокрема, НГО земельних ділянок складається технічна документація (ч. 1 ст. 20 Закону № 1378).
Частиною 1 ст. 23 Закону № 1378 визначено, що технічна документація, зокрема, з НГО земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, НГО відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
Витяг з технічної документації про НГО окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (ч. 3 ст. 20 Закону № 1378).
Витяги з технічної документації про НГО земельної ділянки платниками подаються до контролюючого органу на виконання норм п. 286.2 ПКУ.
Отже, з дати набрання чинності відповідного рішення, затвердженого уповноваженим органом щодо виконаної НГО, платник податків повинен уточнити показники декларації з плати за землю у разі отримання протягом року нового витягу із технічної документації про НГО земельної ділянки.
Згідно з п. 286.2 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про НГО земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової НГО землі.
Частиною 1 ст. 15 Закону України від 11.12.2003 р. № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі — Закон № 1378) визначено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та НГО земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За результатами, зокрема, НГО земельних ділянок складається технічна документація (ч. 1 ст. 20 Закону № 1378).
Частиною 1 ст. 23 Закону № 1378 визначено, що технічна документація, зокрема, з НГО земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, НГО відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
Витяг з технічної документації про НГО окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (ч. 3 ст. 20 Закону № 1378).
Витяги з технічної документації про НГО земельної ділянки платниками подаються до контролюючого органу на виконання норм п. 286.2 ПКУ.
Отже, з дати набрання чинності відповідного рішення, затвердженого уповноваженим органом щодо виконаної НГО, платник податків повинен уточнити показники декларації з плати за землю у разі отримання протягом року нового витягу із технічної документації про НГО земельної ділянки.
За інформацією Диканської ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області
Что Вы думаете об этом? Напишите первым!