Прийомна сім’я — це сім’я або окрема особа, яка не перебуває в шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Часто прийомну сім`ю плутають із сім`єю, в якій живуть усиновлені діти або діти, взяті під опіку. Насправді це зовсім інша форма сімейного устрою.Основні особливості прийомних сімей:
- дитина в прийомній сім`ї зберігає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування і користується відповідними пільгами (на відміну від усиновленої дитини);
- прийомні діти виховуються у прийомній сім'ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I–IV рівня акредитації — до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів;
- прийомні батьки і батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу отримують щомісячні виплати на утримання прийомних дітей;
- прийомні батьки і батьки-вихователі в обов’язковому порядку мають пройти відповідне навчання;
- прийомна сім`я за весь час свого існування супроводжується соціальними працівниками, які допомагають долати труднощі;
- відсутня «таємниця усиновлення», прийомні діти можуть вільно спілкуватися зі своїми біологічними батьками, якщо це не завдає їм шкоди;
- у разі відновлення батьківських прав біологічних батьків діти можуть бути вилучені з прийомної сім`ї або дитячих будинків сімейного типу.
Прийомними батьками можуть бути:
- особи працездатного віку, що пояснюється в першу чергу захистом інтересів прийомної дитини (слід враховувати, що дитина не повинна ще раз переживати втрату близьких людей);
- як пари, які перебувають у шлюбі, так і одинокі особи, які отримали згоду всіх повнолітніх членів сім’ї на влаштування прийомної дитини в сім’ю.
Прийомні батьки влаштовують дитину на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов (належного стану житлового приміщення, необхідної житлової площі, належного санітарного стану, наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини). Ще однією вимогою щодо кандидатів у прийомні батьки/батьки-вихователі є достатній рівень матеріального забезпечення, який встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
З боку держави на утримання кожної прийомної дитини виплачується щомісячна державна соціальна допомога на дітей, яка становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю — 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прийомним батькам встановлюється державне грошове забезпечення на рівні одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну прийомну дитину.
Період функціонування прийомної сім’ї зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу.
Найбільш сприятливий прогноз ефективного функціонування прийомної сім`ї буває у випадках, коли батьки беруть дитину, тому що хочуть її любити, піклуватися про неї, дати їй сім`ю, підготувати її до дорослого життя. Якщо у Вас саме такі мотиви, то завдяки Вам може з`явитися прийомна сім`я, здатна замінити дитині втрачену біологічну сім`ю!
За більш детальною інформацією про сімейні форми виховання дітей звертайтеся до спеціалістів Кременчуцького міського центру соціальних служб: вул. Академіка Маслова, буд. 15/4; тел. +380(96)728-42-08, +380(99)329-06-96, (0536)75-85-65; e-mail: kremcenter@ukr.net.