За даними ВООЗ, нестача йоду є світовою проблемою громадського здоров’я: майже два мільярди людей мають підвищений ризик розвитку йододефіцитних захворювань, серед яких і рак щитоподібної залози.
Йод є мікроелементом, життєво важливим для багатьох функцій організму, особливо для роботи щитоподібної залози, яка продукує гормони тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3). Ці гормони регулюють обмін речовин, впливають на розвиток мозку, ріст і загальне самопочуття. Йод особливо потрібний під час вагітності, адже забезпечує правильний розвиток нервової системи плода.
Недостатнє споживання йоду може спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям, включаючи затримку росту і розумового розвитку у дітей, порушення обміну речовин, ослаблення імунітету, а також підвищений ризик захворювань щитоподібної залози у дорослих. У вагітних жінок йододефіцит може спричинити вроджені аномалії у дітей, мертвонародження або викидні.
Йод критично важливий для нормального функціонування щитоподібної залози, яка контролює обмін речовин, ріст і розвиток організму. При нестачі йоду залоза працює інтенсивніше, що може призвести до її збільшення та порушень функцій. Також існує ризик розвитку раку щитоподібної залози через неконтрольований ріст клітин. Станом на кінець 2023 року в Україні на обліку перебувало майже 53 тисячі хворих на злоякісні новоутворення щитоподібної залози. За 2023 рік зареєстровано майже 2,5 тисяч нових випадків, з яких 14,5% — на занедбаній стадії. За даними Національного канцер-реєстру України, онкозахворювання щитоподібної залози частіше зустрічаються у жінок і є третіми за поширеністю серед злоякісних новоутворень у жінок віком 30-44 роки.
Регулярні обстеження щитоподібної залози, такі як УЗД, аналізи крові на гормони, а за потреби — біопсія вузлів, допомагають у профілактиці раку. Своєчасна діагностика дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях, підвищуючи шанси на успішне лікування.
Ефективним способом профілактики йододефіциту є вживання йодованої солі. Це доступний спосіб отримувати потрібну кількість йоду щодня. ВООЗ радить споживати не більше 5 грамів солі на добу, обов’язково йодованої.
До раціону слід включити продукти, багаті на йод, такі як: морська капуста; молочні продукти; яйця; овочі (буряк, шпинат) та фрукти (банани, хурма); морська риба та морепродукти.
Добова потреба в йоді залежить від віку та стану:
Профілактиці дефіциту йоду особливо варто приділити увагу вагітним, матерям, які годують, та дітям.
Серед симптомів дефіциту йоду:
При наявності таких симптомів зверніться до лікаря для перевірки рівня йоду та інших обстежень.
Підозрюючи дефіцит йоду, не поспішайте самостійно приймати препарати з йодом. Зверніться до лікаря, щоб визначити оптимальну дозу, адже надмірне споживання йоду також може бути шкідливим. ВООЗ визначає безпечну дозу до 1 000 мкг на добу, перевищення якої може спричинити тиреотоксикоз — надмірне вироблення гормонів щитоподібної залози.
Що таке йод і чому він необхідний?
Йод є мікроелементом, життєво важливим для багатьох функцій організму, особливо для роботи щитоподібної залози, яка продукує гормони тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3). Ці гормони регулюють обмін речовин, впливають на розвиток мозку, ріст і загальне самопочуття. Йод особливо потрібний під час вагітності, адже забезпечує правильний розвиток нервової системи плода.
Нестача йоду: наслідки для здоров’я
Недостатнє споживання йоду може спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям, включаючи затримку росту і розумового розвитку у дітей, порушення обміну речовин, ослаблення імунітету, а також підвищений ризик захворювань щитоподібної залози у дорослих. У вагітних жінок йододефіцит може спричинити вроджені аномалії у дітей, мертвонародження або викидні.
Як йод впливає на щитоподібну залозу?
Йод критично важливий для нормального функціонування щитоподібної залози, яка контролює обмін речовин, ріст і розвиток організму. При нестачі йоду залоза працює інтенсивніше, що може призвести до її збільшення та порушень функцій. Також існує ризик розвитку раку щитоподібної залози через неконтрольований ріст клітин. Станом на кінець 2023 року в Україні на обліку перебувало майже 53 тисячі хворих на злоякісні новоутворення щитоподібної залози. За 2023 рік зареєстровано майже 2,5 тисяч нових випадків, з яких 14,5% — на занедбаній стадії. За даними Національного канцер-реєстру України, онкозахворювання щитоподібної залози частіше зустрічаються у жінок і є третіми за поширеністю серед злоякісних новоутворень у жінок віком 30-44 роки.
Як запобігти йододефіциту та захистити себе від раку щитоподібної залози?
Регулярні обстеження щитоподібної залози, такі як УЗД, аналізи крові на гормони, а за потреби — біопсія вузлів, допомагають у профілактиці раку. Своєчасна діагностика дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях, підвищуючи шанси на успішне лікування.
Ефективним способом профілактики йододефіциту є вживання йодованої солі. Це доступний спосіб отримувати потрібну кількість йоду щодня. ВООЗ радить споживати не більше 5 грамів солі на добу, обов’язково йодованої.
До раціону слід включити продукти, багаті на йод, такі як: морська капуста; молочні продукти; яйця; овочі (буряк, шпинат) та фрукти (банани, хурма); морська риба та морепродукти.
Рекомендовані норми йоду
Добова потреба в йоді залежить від віку та стану:
- для дітей — 90–150 мкг;
- для дорослих — 150 мкг;
- для вагітних і годувальниць — 200 мкг.
Профілактиці дефіциту йоду особливо варто приділити увагу вагітним, матерям, які годують, та дітям.
Як визначити йододефіцит?
Серед симптомів дефіциту йоду:
- постійна втома і слабкість;
- збільшення щитоподібної залози;
- сухість шкіри і волосся;
- уповільнення розумової активності;
- порушення роботи серця;
- різкі коливання ваги.
При наявності таких симптомів зверніться до лікаря для перевірки рівня йоду та інших обстежень.
Що робити при нестачі йоду?
Підозрюючи дефіцит йоду, не поспішайте самостійно приймати препарати з йодом. Зверніться до лікаря, щоб визначити оптимальну дозу, адже надмірне споживання йоду також може бути шкідливим. ВООЗ визначає безпечну дозу до 1 000 мкг на добу, перевищення якої може спричинити тиреотоксикоз — надмірне вироблення гормонів щитоподібної залози.
Андрій Поляков, завідувач Кременчуцького РВП ДУ «Полтавський ОЦКПХ МОЗ»
Что Вы думаете об этом? Напишите первым!