#земельный налог

Згідно з пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування земельного податку фізичним особам здійснюється контролюючими органами за місцем розташування земельної ділянки. Податкове повідомлення-рішення надсилається власникам земельних ділянок до 1 липня поточного року разом із розрахунком суми податку, що підлягає сплаті.

Котелевська ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області інформує, що відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі — ПКУ) плата за землю — обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Зеньковская ГНИ ГУ ГНС в Полтавской области сообщает, что статьёй 283 Налогового кодекса Украины (далее — Кодекс) определены категории земельных участков, не подлежащих налогообложению земельным налогом, это:

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» № 3603, який набрав чинності 16.03.2024 р., передбачено нові пільги для платників земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Кременчуцька ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області нагадує, що контролюючі органи надсилають податкові повідомлення-рішення (далі — ППР) щодо нарахованого земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності на податкові адреси (адреси проживання) фізичних осіб.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати — землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати — землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до ст. 381 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) для розрахунку суми МПЗ застосовується нормативна грошова оцінка земель з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 12.01.2024 р. № 6-28-0.222-600/2-24 поінформувала ДПС про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати — землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) від сплати земельного податку звільняються, зокрема:

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю — обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Місцеві ради на підставі повноважень, передбачених пунктом 10.21 статті 10 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), приймають рішення про встановлення місцевих податків, у тому числі податку на майно, включаючи земельний податок (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Кодексу), із зазначенням всіх передбачених статтею 7 Кодексу елементів податків.