#земля

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати — землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Законодавством України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). У зв’язку з цим виникає логічне питання, які права та обов’язки переходять до спадкоємця земельної ділянки, що знаходиться в оренді?

Не бажаєте використовувати земельну ділянку, що перебуває у Вашій власності — маєте право від неї відмовитися. Як це зробити, розповімо далі.

Під час воєнного стану в Україні діє заборона на:

Чи призначать житлову субсидію, якщо домогосподарство має земельний пай?

Українці, які потребують розв’язання питань щодо володіння чи користування землею, можуть безоплатно отримати консультацію юриста від системи безоплатної правничої допомоги. З початку року такою можливістю скористались понад 17 000 українців.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено вичерпний перелік об’єктів, щодо яких проводиться державна реєстрація речових прав — це земельні ділянки, а також об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме:

Пп. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) визначено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі — МПЗ) це — мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками,

Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) від сплати земельного податку звільняються, зокрема:

МПЗ — мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі — ПКУ), платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі — об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю — обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Місцеві ради на підставі повноважень, передбачених пунктом 10.21 статті 10 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), приймають рішення про встановлення місцевих податків, у тому числі податку на майно, включаючи земельний податок (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Кодексу), із зазначенням всіх передбачених статтею 7 Кодексу елементів податків.