земельный налог

Плата за землю — обов’язковий платіж. Власники земельних ділянок щороку зобов’язані сплачувати земельний податок, крім випадків, коли вони звільнені від плати за землю.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати — землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати — землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Согласно п. 287.2 ст. 287 НКУ учёт физических лиц — плательщиков налога и начисление соответствующих сумм производятся контролирующими органами по месту нахождения земельного участка, в том числе право на которое физическое лицо имеет как собственник земельной доли (пая), ежегодно до 1 мая.

В соответствии с абзацем первым п. 286.5 ст. 286 Налогового кодекса Украины от 2 декабря 2010 года № 2755-VI с изменениями и дополнениями (далее — НКУ) начисление физическим лицам сумм платы за землю проводится контролирующими органами (по месту нахождения земельного участка, в том числе право на которое физическое лицо имеет как владелец земельной доли (пая), которые направляют налогоплательщику в порядке, определённом ст. 42 НКУ, до 1 июля текущего года налоговое уведомление-решение о

В соответствии с пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 НКУ плата за землю — обязательный платёж в составе налога на имущество, взимаемое в форме земельного налога или арендной платы за земельные участки государственной и коммунальной собственности.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю — обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст. 269 та ст. 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Нормами п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) встановлено: платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Плата за землю — обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Норми передбачені пп. 14.1.147 ПКУ.

Відповідно до нового підпункту 14.1.1142 Податкового кодексу України мінімальне податкове зобов’язання — це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ).

Відповідно до ст. 269, 270 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та